1. Як прийшов у орієнтування? Досягнення у цьому спорті? Де навчався, де працюєш?
Це не я прийшов в орієнтування, це воно до мене прийшло, спасибі Вірі Мудрій, хоча я й займався спортом років з 13-ти. Це і дзюдо, і кульова стрільба, і веслування (з задоволенням і зараз сідаю у байдарку і "напрягаю" молодь), і звичайно любов на все життя - лижні гонки. В світ орієнтування у 1988 році мене ввела Мудра Віра, яка працювала тренером у Львівському державному університеті ім. Франка. У Львові мала відбутись першість Мінвузу, а в команді університету не вистачало людей. Оцінивши мою фізичну підготовку під час перебування у студентському таборі в Закарпатті (я дуже жваво бігав по горах, бо займався лижними гонками), вона і запропонувала мені спробувати. І мені це так сподобалось, що я вже не можу без цього жити. Правий був Дідик Андрій: „орієнтування гірше СНІДу, як потрапляє у кров, то назавжди”.

Найбільші досягнення — це дві перемоги на зимових чемпіонатах України в естафеті, 4 місце у марафоні 2002 р. в Чернівцях, 5 місце в естафеті на всеукраїнських іграх у тих же Чернівцях цього року.
Зараз я працюю інженером у Фізико-механічному інституті НАН України, а також, як хобі, тренером в рідному університеті.

2. Чи залишився у спорті хтось з тих, з ким ти починав тренування? Чим вони зараз займаються?
З тих з ким починав зараз уже ніхто не тренується (це я динозавр), хоча у лісі ще досить часто зустрічаємось (див. слова Дідика). Хто займається бізнесом, хто тренує дітей, хто будує, хто торгує, хто ловить злочинців.

3. Найбільше розчарування у спорті?
Найбільше розчарування у спорті це той факт, що далеко не завжди у збірні команди потрапляють найсильніші.

4. Яким ти бачиш сьогоднішнє орієнтування у Львові, в області?
Сьогоднішнє орієнтування тримається на фанатах яких, на жаль, з кожним роком все менше. Ситуація сумна, а як її покращити я не знаю. Маємо замкнене коло: дуже мало дітей хоче займатись спортом - відповідно нема з кого вибрати і нема результатів, а нема результатів - нікому ти не потрібен, ніхто тобі не допоможе (не дасть грошей на поїздки, а без виїздів не буде результатів).

5. Які змагання в Україні тобі подобаються? Чим в організаційному плані відрізняються українські змагання від подібних за рангом за кордоном?
На це питання важко відповісти, оскільки я, в основному бігаю на офіційних змаганнях, а щодо закордону, то ні з чим крім Кубка Вавеля я порівняти зараз не можу і порівняння не в нашу користь.

6. Твої інші заняття, пов’язані із орієнтуванням. Зокрема – як ти навчився шити хорошу спорт форму? Чи можна заробити на цьому на прожиття?
Шити навчився з необхідності. Люблю бігати в красивій і зручній формі, а коли я починав займатись орієнтуванням купити її в Україні було ніде от і мусів навчитись. Чи можна цим заробити на життя? Можна, якщо одягати всю Україну, Львова для цього замало. А взагалі спортформа мого пошиття куплялась спортсменами Польщі, Росії, Угорщини, Білорусії.

7. На твою думку - чим відрізняється підхід до орієнтування в інших країнах від українського?
Я не знаю ситуації з орієнтуванням в інших країнах, тому порівняти важко. Хоча щодо лижного орієнтування, то у нас це явно любительський підхід, цим займаються або літні орієнтувальними, або лижники, а так не можна тут є своя специфіка.

8. Кого в Україні серед спортсменів вважаєш за лідерів?
Моя думка збігається із думкою тренерської ради, чи хто там складав списки збірної.

9. Що цінуєш в людях?
Ціную чесність і вміння відповідати за свої слова.

10. Якими іноземними мовами ти володієш?
Я колись писали в анкетах володію англійською зі словником, а також польською, ну і звичайно "великим и могучим" (общедоступним також).

11. Чи справдилися твої очікування від змагань в Трускавці, що вдалося, що не сподобалося, чому саме?
Особливих очікувань у мене не було, я просто приїхав туди працювати. Вдалося провести змагання і це головне. А не сподобалось відношення нашого керівництва до людей які приїхали туди працювати.

12. Твої достоїнства.
Ну про це, я думаю, варто спитати у інших, я людина "скромна" і себе хвалити не буду.

13. Як ти проводиш вільний від роботи час?
Займаюсь іншою роботою, бігаю, шию, ремонтую, іноді читаю, дивлюсь телевізор, п'ю пиво (віддаю перевагу „Львівському 1715” або „Чернігівському білому”, ХХХ).

14. Любимий вид спорту (крім орієнтування), місто, країна?
Перша любов - це веслування, а також лижі і велоспорт. Місто - Львів, країна - добре там де нас нема.

15. Згадай, будь ласка про цікаві випадки під час змагань зі спортивного орієнтування.
Перше, що приходить у голову - це фініш Заєрка майже в одних трусах на кубку України в Дніпропетровську кілька років тому, коли у нього порвались лосіни. Вигляд у Валерія був надзвичайно екзотичний...

16. Плани на 2004 рік?
Участь в Чемпіонаті світу у Швеції (якщо візьмуть і хоч трохи грошей датуть), написання дисертації.

17. Якими ти бачиш перспективи української команди на цьогорічних чемпіонатах світу на лижах?
Враховуючи погодні умови і як результат стан готовності наших спортсменів - перспективи туманні.

18. Основні проблеми в українському лижному орієнтуванні (за винятком снігу)?
Я вже говорив - це любительський підхід, і, звичайно, матеріально-технічне оснащення наших спортсменів і відсутність коштів для цього виду споту. Коли на Чемпіонаті світу спортсмен вибирає перед стартом лижі аж з двох (ліва і права), то про які результати можна говорити.

19. Яким має бути загальноукраїнський сайт орієнтування? Які теми повинні в ньому висвітлюватися? Про що писати не варто?
Перш за все сайт має бути ІНФОРМАЦІЙНИМ, має бути якомога повніша інформація про всі змагання в регіонах України та цікаві старти за кордоном, рейтинги спортсменів, принципи відбору у збірні, можливо цікаві ідеї щодо методики тренувань. Інформації що стосується орієнтування може бути багато, головне щоб можна було легко у ній орієнтуватись.

20. Твої поради тим, хто сьогодні тільки починає свій шлях в орієнтуванні.
Бігати, бігати і ще раз бігати по картах, різних і багато, але не просто бігати, працювати в першу чергу головою, що через дурну голову не страждали ноги.

15 грудня 2003 р.